1. Обдумувати, планувати щось, зазвичай таємно або з прихованим наміром; мати намір здійснити (часто щось негативне або протизаконне).
2. Задумувати, виношувати якусь ідею, творчий задум; мати намір створити щось.
-
замичний
1. (істор.) Пов’язаний із замком як оборонною спорудою або феодальною резиденцією; замковий.
2. (перен., рідк.) Такий, що стосується внутрішнього життя, потаємних справ; закулісний, внутрішній.
-
замитися
1. Втратити чіткість, стати мутним, невиразним (про зір, зображення тощо).
2. Покритися сльозами, стати вологим від сліз (про очі).
3. Перен. Втратити ясність, виразність думки або почуття; стати туманним, невиразним.
-
замитий
1. (про зображення, відео, графіку) Такий, що має навмисно знижену чіткість, розмиті контури або деталі, зазвичай внаслідок цифрової обробки з метою приховання інформації або облич.
2. (перен., про інформацію, подію) Навмисно зроблений неясним, непевним, важким для сприйняття або розуміння; навмисно прихований, завуальований.
-
замити
1. (у комп’ютерній термінології) Навмисно зробити повідомлення, коментар або інший вміст менш помітним у стрічці новин, соціальних мережах або на форумі шляхом масового публікування інших матеріалів, щоб відволікти увагу або приховати небажану інформацію.
2. (переносно) Відвернути увагу від чогось важливого або проблемного, навмисно створюючи інший інформаційний шум або подію.
3. (рідко, у технічному контексті) Піддати інтенсивному впливу води або рідини, що призводить до розмивання, руйнування; змити.
-
замислівка
Замислівка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Замислівка — власна назва села в Україні, розташованого в Хмельницькій області, Хмельницькому районі.
-
замислюватися
Починати думати про щось, заглиблюватись у роздуми, зосереджено обмірковувати якусь думку, проблему чи ситуацію.
Ставати задумливим, впадати у задуму, втрачати зовнішню увагу до навколишнього через внутрішні роздуми.
Виникати в уяві, думках як намір, ідея або план; мати намір щось зробити (зазвичай у формах майбутнього часу).
-
замислювати
1. Починати думати про щось, зосереджено обмірковувати, ставити перед собою якусь ідею або план.
2. Мати намір, намірятися зробити щось; задумувати.
3. (у пасивному стані) Бути предметом роздумів, планування; матися на увазі, передбачатися.
-
замислитися
1. Зупинитися на якійсь думці, поглибитися в роздуми, почати серйозно розмірковувати про щось.
2. (перен.) Стати задумливим, зануреним у свої думки, втратити бадьорість.
3. (заст.) Задумати, мати намір зробити щось; забажати чогось.
-
замислити
1. Почати думати про щось, зосередити увагу на якійсь думці, ідеї; задуматися.
2. Придумати, задумати щось з наміром здійснити; мати намір, планувати.
3. (у конструкції “замислити над чимсь”) Приділити серйозну увагу роздумам про щось, почати глибоко розмірковувати.