• замуркотати

    1. Почати муркотати (про котів та інших тварин, що видають подібні звуки).

    2. Розм. Почати говорити тихо, невиразно або з невдоволенням; бурчати.

  • замуркатися

    Замуркатися — почати муркотіти (про котів).

  • замуркати

    1. Почати муркати (про кота або іншу тварину, що видає подібні звуки).

    2. Розм. Почати тихо, невиразно співати або говорити, часто з невдоволенням або небажанням.

  • замурзуватися

    Замурзуватися — діалектне дієслово, що означає забруднитися, випачкатися, особливо рідкою або в’язкою речовиною (наприклад, брудом, тістом, глиною).

    Замурзуватися — у переносному значенні: заплутатися в складних обставинах, зануритися у клопіт, опинитися в незручному становищі.

  • замурзувати

    Замурзувати — уживати слово “мурза” як власну назву або термін, надаючи йому ознак власного іменника (наприклад, у тексті, каталогізації, систематизації).

    Замурзувати — формалізувати поняття “мурза” (титул у тюркських народів) як офіційний термін у певній термінологічній системі, науковому описі або класифікації.

  • замурзування

    Замурзування — дія за значенням дієслова “замурзувати”; процес або результат поступового, непомітного занурення, затягування в якусь ситуацію, стан (часто негативний), або втрати чіткості, виразності (наприклад, думки, мови).

    Замурзування — у техніці, будівництві: спосіб міцного з’єднання або кріплення деталей, елементів конструкції шляхом їх взаємного обплітання, переплетіння або встановлення в паз.

  • замурзатися

    1. Стати брудним, забруднитися, особливо від довгого носіння або недбалого поводження (про одяг, речі).

    2. Забруднитися, випачкатися (про людину, частини тіла).

    3. Перен. Втратити чистоту, свіжість почуттів; морально опуститися, зіпсуватися.

  • замурзати

    1. Забруднити, зробити брудним, заляпати, особливо вогкістю або чимось липким.

    2. (переносно) Заплямувати, зіпсувати чиюсь репутацію, добре ім’я.

  • замурзаний

    1. Забруднений, поцяткований плямами, особливо від довгого носіння або недогляду (про одяг, предмети).

    2. Про людину: брудний, неохайний, з занедбаним виглядом.

    3. Переносно: виснажений, знесилений, зі зморшкуватим, стомленим обличчям.

  • замурза

    Замурза — власна назва, що позначає персонажа українського фольклору, зокрема казок, який уособлює неохайну, брудну, занедбану або нечепурну дівчину або жінку; антонімічний образ до персонажів типу Красуні або Чистюлі.

    Замурза — власна назва, що вживається як прізвисько або іронічне звертання до людини (переважно жіночої статі), яка має неохайний, брудний вигляд, ходить у заляпаному, замурзаному одязі.