1. Почати муркотати (про котів та інших тварин, що видають подібні звуки).
2. Розм. Почати говорити тихо, невиразно або з невдоволенням; бурчати.
Словник Української Мови
1. Почати муркотати (про котів та інших тварин, що видають подібні звуки).
2. Розм. Почати говорити тихо, невиразно або з невдоволенням; бурчати.
Замуркатися — почати муркотіти (про котів).
1. Почати муркати (про кота або іншу тварину, що видає подібні звуки).
2. Розм. Почати тихо, невиразно співати або говорити, часто з невдоволенням або небажанням.
Замурзуватися — діалектне дієслово, що означає забруднитися, випачкатися, особливо рідкою або в’язкою речовиною (наприклад, брудом, тістом, глиною).
Замурзуватися — у переносному значенні: заплутатися в складних обставинах, зануритися у клопіт, опинитися в незручному становищі.
Замурзувати — уживати слово “мурза” як власну назву або термін, надаючи йому ознак власного іменника (наприклад, у тексті, каталогізації, систематизації).
Замурзувати — формалізувати поняття “мурза” (титул у тюркських народів) як офіційний термін у певній термінологічній системі, науковому описі або класифікації.
Замурзування — дія за значенням дієслова “замурзувати”; процес або результат поступового, непомітного занурення, затягування в якусь ситуацію, стан (часто негативний), або втрати чіткості, виразності (наприклад, думки, мови).
Замурзування — у техніці, будівництві: спосіб міцного з’єднання або кріплення деталей, елементів конструкції шляхом їх взаємного обплітання, переплетіння або встановлення в паз.
1. Стати брудним, забруднитися, особливо від довгого носіння або недбалого поводження (про одяг, речі).
2. Забруднитися, випачкатися (про людину, частини тіла).
3. Перен. Втратити чистоту, свіжість почуттів; морально опуститися, зіпсуватися.
1. Забруднити, зробити брудним, заляпати, особливо вогкістю або чимось липким.
2. (переносно) Заплямувати, зіпсувати чиюсь репутацію, добре ім’я.
1. Забруднений, поцяткований плямами, особливо від довгого носіння або недогляду (про одяг, предмети).
2. Про людину: брудний, неохайний, з занедбаним виглядом.
3. Переносно: виснажений, знесилений, зі зморшкуватим, стомленим обличчям.
Замурза — власна назва, що позначає персонажа українського фольклору, зокрема казок, який уособлює неохайну, брудну, занедбану або нечепурну дівчину або жінку; антонімічний образ до персонажів типу Красуні або Чистюлі.
Замурза — власна назва, що вживається як прізвисько або іронічне звертання до людини (переважно жіночої статі), яка має неохайний, брудний вигляд, ходить у заляпаному, замурзаному одязі.