1. Забруднитися мулом, рідким болотом, в’язкою грязюкою.
2. Перен. стати мутним, втратити прозорість (про рідину).
3. Розм. заплутатися в складних обставинах, опинитися в нерозв’язній ситуації.
-
замуліти
1. (розм.) Забруднити мулом, болотом; зробити каламутним, мутним.
2. (перен., розм.) Заплутати, ускладнити якусь справу або ситуацію; внести неясність.
-
замулятися
1. Забруднитися мулом, болотом, грязюкою; стати мутним, каламутним (про воду).
2. Перен. вживається для позначення втрати чіткості, ясності; заплутатися, стати незрозумілим.
-
замуляти
1. Покрити мулом, брудом, рідкою грязюкою; забруднити.
2. Заповнити мулом, намулом; засмітити (про водойми).
3. Розм. Зробити непрозорим, каламутним (прозоре середовище).
4. Розм., перен. Ускладнити, заплутати якусь справу; навмисно створити незрозумілу ситуацію.
-
замулюватися
1. Покриватися мулом, намулюватися, заноситися мулом (про водойми, дно річки тощо).
2. Перен. втрачати чіткість, ставати невиразним, розмитим (про зображення, контури, звук тощо).
3. Розм. потрапляти у складну, незручну або безвихідну ситуацію; заплутуватися.
-
замулювати
1. Покривати мулом, брудом, рідкою грязюкою; забруднювати.
2. Перен. рідк. Робити неясним, нечітким; затьмарювати, заплутувати (про думки, мову тощо).
-
замулювання
1. Процес або результат накопичення мулу (дрібнозернистого осаду) у водоймі, руслі річки, каналі тощо, що призводить до їх обміління.
2. (перен.) Занепад, застоювання, втрата ефективності в діяльності організації, установи, процесу через бюрократизм, бездіяльність або накопичення невирішених проблем.
-
замулюваний
Замулюваний (прикметник) — такий, що вкритий мулом, засмічений мулом; заболочений.
Замулюваний (прикметник, технічний термін) — такий, що має на собі відкладення мулу, осаду; занесений мулом (про русло річки, канал, трубопровід тощо).
-
замульчуватися
1. (у садівництві та землеробстві) Покриватися шаром мульчі — органічного або неорганічного матеріалу (соломи, тирси, скошеної трави, плівки тощо) для захисту ґрунту та покращення його властивостей.
2. (переносно, розм.) Покриватися, заповнюватися чимось дрібним, сипучим або однорідним, що утворює щільний шар (наприклад, снігом, пилом, піском).
-
замульчувати
1. Вкривати поверхню ґрунту шаром органічних або неорганічних матеріалів (соломи, торфу, тирси, плівки тощо) для збереження вологи, запобігання росту бур’янів, захисту коренів від перегріву або переохолодження та покращення структури ґрурунту.
2. Технічний прийом у землеробстві, садівництві та городництві, що полягає у нанесенні мульчі (покривного шару) навколо рослин або на вільні ділянки ґрунту.