Словник Української Мови
1. (про ґрунт, поверхню) Такий, що вкритий шаром мульчі — органічного (солома, кора, торф, листя тощо) або неорганічного (плівка, агроволокно) матеріалу для збереження вологи, захисту від бур’янів та перегріву.
2. (перен., розм.) Такий, що прихований, замаскований, навмисно завуальований або зроблений непомітним (часто про інформацію, дії, наміри).
1. (розм.) Забруднитися, покритися мулом, брудом.
2. (перен., розм.) Потрапити у складну, неприємну ситуацію; заплутатися.
1. Забруднити мулом, болотом, рідкою грязюкою; обляпати, вимазати.
2. Переносно: заплутати, ускладнити справу, внести неясність у щось.
1. Процес накопичення мулу (дрібнозернистих відкладень) у водоймі, руслі річки, каналі, трубопроводі тощо, що призводить до зменшення їх глибини або прохідності.
2. Стан, коли щось засмічено, забито мулом; результат процесу замулення.
3. (У геології та гідрології) Природний або техногенний процес осідання і накопичення твердих частинок у водному середовищі, що веде до зміни рельєфу дна та характеристик водотоку.
1. Який зазнав муляжі, покритий мулом; забруднений мулом.
2. Який має колір мулу; брудно-сірий, брудно-коричневий.
3. Переносно: затьмарений, неясний, невиразний (про думки, спогади тощо).
1. (про тварин, переважно про велику рогату худобу) Почати мукати, видавати характерний звук “му”.
2. (переносно, розмовне, про людину) Почати говорити, видавати звуки, що нагадують мукання; заговорити невиразно, тихо або невпевнено.
1. (про корів, биків) Почати мукати, видавати характерний звук “му”.
2. (переносно, розмовне) Почати говорити, заговорити (часто з відтінком іронії або про небажану розмову).
Про жінку або дівчину, яка перебуває в шлюбі, одружена.
Замужжячко — зменшувально-пестливе від слова “замужжя”, що означає стан перебування у шлюбі, подружнє життя.
1. Стан перебування у шлюбі для жінки; одруженість жінки (протилежне — “холостяцтво” або “незаміжність”).
2. (заст.) Шлюб, одруження як подія або факт; вступ жінки в шлюб.