1. Забруднений, поцяткований плямами, особливо від довгого носіння або недогляду (про одяг, предмети).
2. Про людину: брудний, неохайний, з занедбаним виглядом.
3. Переносно: виснажений, знесилений, зі зморшкуватим, стомленим обличчям.
Словник Української Мови
Буква
1. Забруднений, поцяткований плямами, особливо від довгого носіння або недогляду (про одяг, предмети).
2. Про людину: брудний, неохайний, з занедбаним виглядом.
3. Переносно: виснажений, знесилений, зі зморшкуватим, стомленим обличчям.
Приклад 1:
Він був манюсінький і чорний, як жучок, замурзаний, обдертий, не мав абсолютно нічого, ніяких речей, як і Андрій. І найхарактернішою його рисою було, що він такий маленький, а мав шалений темперамент і колосальний, чисто польський, гонор.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”