1. (техн.) Щільно з’єднатися, зроститися внаслідок паяння; утворити міцний шов або єдине ціле за допомогою розплавленого припою.
2. (перен., розм.) Міцно, неподільно з’єднатися, злитися; стати одним цілим.
-
запаяти
1. Щільно закрити, загерметизувати шляхом паяння (з’єднання розігрітих металевих деталей за допомогою припою).
2. Розм. Наглухо закрити, запечатати, зробити непрохідним.
-
запаяний
1. Технічний термін: такий, що міцно з’єднаний або герметично закритий за допомогою паяння (нагрівання та сплавлення припою).
2. У переносному значенні: щільно закритий, запечатаний, закупорений (наприклад, про тару).
3. У розмовній мові: дуже п’яний, у стані сильного сп’яніння.
-
запаюватися
1. (техн.) Щільно з’єднуватися, герметизуватися шляхом паяння; ставати запаяним.
2. (перен., розм.) Ставати замкненим, відокремленим від зовнішнього світу; закриватися в собі.
-
запаювати
1. Щільно закривати, герметизувати шляхом нагрівання та сплавлення країв або поверхонь (переважно металевих, скляних або пластмасових деталей).
2. Медична процедура: припікання або коагуляція тканин (наприклад, кровоносних судин) за допомогою спеціального розпеченого інструменту або електричного струму для зупинки кровотечі або видалення утворень.
3. Технологічний процес: відновлювати герметичність, з’єднувати або закривати порожнину (наприклад, лампочки, банки, трубки) шляхом розплавлення та ущільнення матеріалу.
-
запаювання
1. Дія за значенням дієслова “запаювати” — створення герметичного з’єднання металевих деталей або закриття отвору в металевій посудині за допомогою розплавленого припою або самого металу.
2. Медична процедура, при якій за допомогою хірургічного інструменту, електричного струму, лазера тощо з’єднують або блокують певні порожнисті органи, судини або тканини (наприклад, запаювання маткових труб, кровоносних судин).
3. Технологічний процес герметичного закриття (упаковки) шляхом нагрівання та сплавлення країв матеріалу (наприклад, поліетилену, скла).
-
запаюваний
1. Такий, що може бути запаяний, піддається запаюванню; призначений для з‘єднання або герметизації шляхом паяння.
2. У техніці: такий, що має конструкцію або поверхню, придатну для нанесення припою та створення міцного паяного з’єднання (наприклад, про запаювані металеві деталі, контакти).
-
запаювальниця
Запаювальниця — жіночий відповідник до слова “запаювальник”: жінка, яка професійно займається запаюванням (наприклад, металевих виробів, труб тощо).
Запаювальниця — технічний пристрій або машина, призначена для автоматичного або механізованого виконання операції запаювання (наприклад, упаковки, контейнерів).
-
запаювальник
Запаювальник — спеціалізований ручний інструмент або пристрій, призначений для механізованого або автоматичного запаювання (герметичного закриття) швів, отворів або ємностей, зазвичай шляхом нагрівання та нанесення припою або іншого матеріалу.
Запаювальник — робітник, фахівець, який займається запаюванням (наприклад, металевих посудин, радіодеталей) як основним видом професійної діяльності.
-
запащина
Запащина — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.