запаювальник

[zɑpɑjuʋɑlʲnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Запаювальник — спеціалізований ручний інструмент або пристрій, призначений для механізованого або автоматичного запаювання (герметичного закриття) швів, отворів або ємностей, зазвичай шляхом нагрівання та нанесення припою або іншого матеріалу.

  2. Запаювальник — робітник, фахівець, який займається запаюванням (наприклад, металевих посудин, радіодеталей) як основним видом професійної діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запаювальник, р. запаювальника, д. запаювальникові, з. запаювальника, о. запаювальником, м. запаювальникові, к. запаювальнику

Більше записів