1. Такий, що можна запечатати, закрити, закріпивши печаткою або спеціальним пристроєм для забезпечення цілісності.
2. У техніці та технології — такий, що призначений або придатний для герметичного закриття, ущільнення.
-
запечататися
1. (про посудину, ємність) Щільно закритися, стати герметичним, закупоритися.
2. (про рану, шкіру) Покритися тонкою плівкою, кірочкою, що утворюється в процесі загоєння; затягнутися.
3. (переносно, про людину) Стати замкнутим, ізольованим від зовнішнього світу, приховати свої думки та почуття.
-
запечатати
1. Щільно закрити, заклеїти або закрити печаткою (сувої, листи, двері тощо) для збереження вмісту або обмеження доступу.
2. Герметично закрити, зробити повітронепроникним (посудину, тару, упаковку).
3. Техн. Створити міцне з’єднання або шов (наприклад, при зварюванні, паянні).
4. Перен. Назавжди закрити, зробити недоступним, законсервувати (запечатати долю, пам’ять, таємницю).
-
запечатаний
1. Такий, що закритий, закріплений або захищений печаткою (спеціальним знаком, штампом, пломбою).
2. Такий, що щільно закритий, герметизований, закупорений.
3. Переносно: прихований, замкнений у собі, недоступний для оточення (про почуття, думки, таємниці).
-
запечалля
Запечалля — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
-
запечалитися
1. (книжн.) Почати печалитися, засмутитися, зажуритися; охопитися печаллю.
2. (заст., рел.) Присвятити себе печалі, смутку, особливо з релігійних мотивів; заглибитися в скорботні думки.
-
запечалити
1. (заст.) Засмутити, зробити сумним, навести печаль; опечалити.
2. (перен., рідк.) Накрити, обволокти чимсь похмурим, сумним (про почуття, атмосферу тощо).
-
запечалений
1. Такий, що має печатку, опечатаний; закритий з печаткою як ознака забороненості доступу або офіційного закриття.
2. Такий, що був герметично закритий, ущільнений для збереження вмісту або ізоляції від зовнішнього середовища.
3. У переносному значенні: такий, що є закритим, відокремленим, ізольованим від світу або контактів.
-
запетлятися
1. Заплутатися, утворити петлі (про нитку, шнур тощо).
2. Перен. Заплутатися, потрапити у складну, безвихідну ситуацію; зайти в глухий кут.
3. Розм. Затриматися, забаритися десь надто довго.
-
запетляти
1. Заплутати, обмотати чимось гнучким, утворити петлі навколо чогось; затягнути в петлю.
2. Перен. Заплутати, ускладнити справу, ситуацію, думки; ввести в оману.
3. Рідк. Почати робити петлі (наприклад, під час польоту літака або руху транспорту).