1. (розм.) Починати пікати, ставати пікуватим, гострящим на смак (про їжу, напої).
2. (перен., розм.) Ставати різким, уїдливим, колючим у спілкуванні; починати “пікати”, дорікати, чіплятися.
-
запикнутися
1. Зупинитися, нерішуче замовкнути під час мовлення через раптову невпевненість, збентеження або вагання; завагатися.
2. (переносно) Затриматися, зупинитися в русі або розвитку подій; загальмуватися.
-
запикатися
1. (розм.) Почати часто, нервово пікати (про птаха).
2. (перен., розм.) Почати говорити різко, з докорами або прискіпливо, часто перебиваючи; зачіпитися на слові.
-
запиватися
1. Починати пити алкогольні напої систематично, ставати пияком, спиватися.
2. Вживати алкогольний напій під час їжі або після неї для покращення травлення або за кимось (на знак поваги, тощо).
3. Розм. Погано запивати щось (їжу, ліки), відчувати необхідність запити щось після їжі або прийому ліків.
-
запивати
1. Спивати, вживати алкогольні напої, особливо у великій кількості або систематично.
2. Вживати рідину (воду, чай, сік тощо) під час їжі або відразу після неї для полегшення ковтання їжі.
3. Приймати ліки, запиваючи їх рідиною (водою).
4. Розбавляти, запивати алкогольний напій безалкогольною рідиною.
-
запивайло
1. Розмовне, часто жартівливе позначення людини, яка має звичку запивати їжу (особливо перші страви) напоями, переважно холодними, або яка п’є багато рідини під час їди.
2. У переносному значенні — той, хто запиває алкогольними напоями будь-яку їжу або закуску, а також людина, яка схильна до частого вживання алкоголю (зазвичай із відтінком несхвалення).
-
запечений
1. Який був підданий тепловій обробці в печі або духовці до повної готовності, набувши характерного смаку, аромату та часто скоринки.
2. Який був сильно нагрітий, розпечений сонцем або спекою.
3. Перен. Який набув темного, наче обпаленого, відтінку шкіри від тривалого перебування на сонці; загорілий.
-
запечатуватися
1. Ставати запечатаним, опечатаним; закриватися печаткою або пломбою для гарантії цілісності.
2. Ставати герметично закритим, щільно закупореним, щоб уникнути контакту з навколишнім середовищем або втрати вмісту.
3. Перен. Ставати закритим, ізольованим, недоступним для зовнішнього впливу чи спілкування.
-
запечатувати
1. Щільно закривати, роблячи непроникним для повітря, вологи тощо, часто з використанням печатки, пломби або спеціального пристрою.
2. Накладати офіційну печатку на документ, конверт, двері приміщення тощо для засвідчення цілісності, таємниці або права власності.
3. Герметично закривати (тар, посуд, упаковку) шляхом нагрівання, спаювання або іншим технологічним способом для збереження вмісту.
4. Перен. Робити недоступним, закривати наглухо; фіксувати в певному стані, перешкоджаючи змінам.
-
запечатування
1. Дія за значенням дієслова “запечатувати” — накладання печатки, пломби або іншого знака для гарантії цілісності, непорушності чи автентичності чогось (наприклад, конверта, дверей, документів).
2. Технічний процес герметичного закриття, ущільнення або ізоляції об’єкта (тари, ємності, приміщення) шляхом нанесення спеціального матеріалу або використання пристрою (наприклад, термічне запечатування пакета).
3. У комп’ютерних технологіях — фінальна дія, що робить файл або набір даних (наприклад, архів) незмінним або захищеним від подальших модифікацій.