Словник Української Мови
1. Рідкісне, застаріле позначення знака пунктуації, що відповідає сучасній комі, використовувалося в давніх граматиках.
2. У сучасній термінології (переважно в лінгвістичній літературі та в шкільній практиці) — узагальнена назва для розділових знаків, які позначають паузу в мовленні, зокрема кома, крапка з комою, двокрапка.
1. (діал.) Те саме, що затина — раптова зупинка, перешкода в мовленні, коли людина не може вимовити наступний звук або слово; заїкання.
2. (перен., діал.) Будь-яка перешкода, затримка в русі, дії або розвитку подій; зупинка.
1. (розм.) Почати пильно, старанно працювати над чимось, зануритися у виконання якоїсь справи, часто з відтінком азарту або захоплення.
2. (жарг.) Почати швидко бігти, тікати, рухатися з високою швидкістю.
1. (розм.) Почати пиляти щось, розпочати процес розпилювання.
2. (перен., жарг.) Почати щось робити з надмірною енергією, інтенсивно, часто шумно або агресивно; розпочати діяльність, обговорення тощо.
3. (перен., жарг., часто ірон.) Почати говорити щось швидко, багато або нав’язливо; “заспівувати”.
1. (про об’єкти, поверхні) Покритий тонким шаром пилу, запилений.
2. (переносно, розм.) Який має ознаки втоми, знесилення, занедбаного вигляду; зморений, знуджений.
1. Який має на собі пил, покритий пилом; запилений.
2. Який має властивість притягувати або накопичувати пил; здатний запилюватися.
Запилюжении — власна назва, що позначає фінальну стадію процесу пилоутворення або конкретний технологічний етап у промисловості, пов’язаний з дрібненням матеріалу до стану пилу.
1. Той, хто запилює щось; пристрій або організм, що здійснює запилення (наприклад, рослин).
2. У техніці — пристрій для нанесення тонкого шару пилу, порошку або подрібнених речовин на поверхню.
1. (про механізми, деталі) Покриватися тонким шаром пилу, бруду або абразивних частинок, що потрапляють у зону тертя, що призводить до погіршення роботи, заклинювання або пошкодження.
2. (розм., про людину) Втомлюватися, видихатися від інтенсивної фізичної праці або руху; приходити у стан значної втоми.
1. (техн.) Наносити тонкий шар пилу, порошку або дрібнодисперсних частин на поверхню чогось, часто з метою покриття, обробки або створення захисного шару.
2. (перен., розм.) Забруднювати пилом, покривати пиловим нальотом; робити запиленим.
3. (перен., жарг.) Починати щось, запускати процес або проект; давати початок чомусь, часто з відтінком ентузіазму або неформального старту.