Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що закритий, закріплений або захищений печаткою (спеціальним знаком, штампом, пломбою).
2. Такий, що щільно закритий, герметизований, закупорений.
3. Переносно: прихований, замкнений у собі, недоступний для оточення (про почуття, думки, таємниці).
Приклад 1:
Τί ς уά·ρ εγνω νοΰν του κυρίου?56 Це дійсно говорить Павло про святе письмо, в якому розум божий ховається, замкнутий, недоступний і запечатаний. І хто ж зірве печатку?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”