Словник Української Мови
Заполіскуваний — такий, що має ознаки поліску, тобто пошкодження рослин (переважно зернових культур) внаслідок несприятливих погодних умов узимку або ранньою весною (сильних морозів за відсутності снігового покриву, льодяної кірки, витрівання тощо).
Заполіскуваний — такий, що постраждав, загинув або ослаб через поліск (про посіви, рослини).
1. (техн.) Процес обробки поверхні металу або іншого матеріалу для надання їй високого блиску та гладкості шляхом полірування, часто з використанням спеціальних інструментів або паст.
2. (перен., розм.) Надання чому-небудь (тексту, виступу, зовнішнього вигляду) остаточного, вивіреного та бездоганного вигляду; доведення до ідеального стану.
Утворити полімер або перетворитися на полімер внаслідок хімічної реакції полімеризації, при якій молекули мономеру з’єднуються у довгі ланцюги або сітки.
Хімічний процес, внаслідок якого молекули одного або кількох мономерів з’єднуються, утворюючи полімерну молекулу (полімер) з високою молекулярною масою.
Хімічний процес, при якому молекули мономерів з’єднуються між собою, утворюючи довгі ланцюжки або тривимірні сітки полімерної молекули (полімеру).
1. Хімічний процес, внаслідок якого молекули одного або кількох мономерів з’єднуються в полімерні ланцюги (макромолекули), що супроводжується утворенням високомолекулярної сполуки (полімеру).
2. Утворювати полімер або набувати структури полімеру в результаті реакції полімеризації (про речовину, матеріал).
1. (про речовину) такий, що пройшов процес полімеризації; перетворений на полімер.
2. (про матеріал) що складається з полімерів або містить їх у своїй структурі в результаті полімеризації.
1. Розташований за Полярним колом, що стосується територій, розташованих за Полярним колом; полярний.
2. Характерний для територій за Полярним колом, пов’язаний з ними (про клімат, умови тощо).
1. (про тварин) ставати полювати, набувати навичок полювання; перетворюватися на хижака.
2. (переносно, про людину) захоплюватися полюванням як видом діяльності або розваги; ставати завзятим мисливцем.
1. Дієслово, що означає почати полювати, розпочати полювання; також — захопитися полюванням, проводити багато часу на полюванні.
2. (У переносному значенні) Активно та наполегливо домагатися чогось, намагатися здобути, знайти або зловити когось.