заполірування

[zɑpoliruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (техн.) Процес обробки поверхні металу або іншого матеріалу для надання їй високого блиску та гладкості шляхом полірування, часто з використанням спеціальних інструментів або паст.

  2. (перен., розм.) Надання чому-небудь (тексту, виступу, зовнішнього вигляду) остаточного, вивіреного та бездоганного вигляду; доведення до ідеального стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заполірування, р. заполірування, д. заполіруванню, з. заполірування, о. заполіруванням, м. заполіруванні, к. заполірування

Більше записів