1. Дієслово, що означає почати полювати, розпочати полювання; також — захопитися полюванням, проводити багато часу на полюванні.
2. (У переносному значенні) Активно та наполегливо домагатися чогось, намагатися здобути, знайти або зловити когось.
Словник Української Мови
Буква
1. Дієслово, що означає почати полювати, розпочати полювання; також — захопитися полюванням, проводити багато часу на полюванні.
2. (У переносному значенні) Активно та наполегливо домагатися чогось, намагатися здобути, знайти або зловити когось.
Приклад 1:
Ге, треба терпіння, та хисту, та й відваги, щоб тут щось заполювати. У повітрі десь почало дзижчати, що далі, то більше.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”