• запорошити

    1. Покрити тонким шаром чогось сипкого, дрібного (пороху, снігу, пилу тощо).

    2. Перен. Легко та рівномірно покрити, нанести щось дрібне або в невеликій кількості.

    3. Розм. Заплямувати, забруднити чимось.

    4. Розм., перен. Зробити помилку, провалити справу; зіпсувати щось.

  • запорошеність

    1. Властивість або стан того, що вкрито тонким шаром пилу, посипане порохом; наявність пилу на поверхні чогось.

    2. Переносно: відсутність свіжості, новизни; застарілість, консервативність (про ідеї, погляди, знання).

  • запорошення

    1. Дія за значенням дієслова “запорошити” — покриття тонким шаром пилу, снігу, пороху тощо.

    2. Стан за значенням дієслів “запорошити” і “запорошитися”; результат такої дії — те, що покрито порохом, пилом, снігом.

    3. У техніці, металургії — процес нанесення тонкого шару порошкоподібного матеріалу (наприклад, флюсу) на поверхню виробу або заготовки.

  • запорошений

    1. Вкритий тонким шаром пороху, пилу, снігу або чогось подібного, що нагадує порох; засипаний, забруднений пилом.

    2. (переносно) Забутий, занедбаний, що перебуває в стані запустіння або нехтування.

    3. (переносно, про час, спогади) Покритий нальотом минулого, нечіткий, невиразний.

  • запороха

    1. Власна назва українського футбольного клубу з міста Запоріжжя, заснованого у 2022 році.

    2. Власна назва українського жіночого волейбольного клубу з міста Запоріжжя.

    3. (заст., рідк.) Похідне від слова “порох” у значенні: сніговий замет, заметіль, хуртовина, завірюха.

  • запоротися

    1. Покритися порохом, запилом або тонким шаром чогось сипкого, дрібного (про поверхню).

    2. Забруднитися, покритися брудом, пилом (розмовне).

    3. Втратити чіткість, стати невиразним через появу нальоту, плівки або туману (переносне значення, розмовне).

  • запороти

    1. Забити до смерті, замучити батогами, різками або подібними знаряддями для тілесного покарання.

    2. Розм. Сильно побити, відлупцювати когось.

    3. Перен., розм. Різко розкритикувати, жорстко осудити когось або щось у публічному виступі, дискусії тощо.

  • запорозький

    1. Стосовний до Запоріжжя, Запорізької Січі, пов’язаний із запорозьким козацтвом, його історією, побутом, культурою та традиціями.

    2. Стосовний до міста Запоріжжя або Запорізької області, пов’язаний із ними.

    3. У складі стійких історичних назв та термінів: Запорозька Січ — військово-політична організація українського козацтва; Запорозьке Військо — офіційна назва козацької держави; запорозький козак — член цієї спільноти.

  • запорожці

    1. Вільні козаки, які з XVI до кінця XVIII століття мешкали за Дніпровими порогами та організувалися у військово-політичне формування — Запорозьку Січ, для захисту українських земель від нападників.

    2. Учасники Запорозького козацького війська, що брали участь у визвольних війнах та походах під проводом гетьманів (Богдана Хмельницького, Івана Сірка та інших).

    3. У сучасному вживанні — мешканці регіону Запоріжжя, зокрема міста Запоріжжя та Запорізької області.

  • запорожець

    1. Мешканець або уродженець Запоріжжя (території в нижній течії Дніпра).

    2. Історичний член Війська Запорозького — козака, що входив до Запорозької Січі.

    3. Розмовна назва автомобіля марки «Запорожець», що вироблявся на Запорізькому автомобільному заводі.

    4. Уболівальник або спортивний клуб (футбольний, хокейний тощо) із міста Запоріжжя.