1. Покрити слиною, зробити вологим від слини.
2. Розм. Нерозбірливо написати або накреслити щось, зробити неохайний напис або помітку.
-
заслиненість
Заслиненість — стан, коли щось покрите слиною або надмірно зволожене слиною; характеристика предмета чи поверхні, що має ознаки потрапляння слини.
Заслиненість — у переносному значенні: надмірна сентиментальність, приторна емоційність у висловлюваннях, поведінці чи творчості; “цукровість”.
-
заслинений
1. Який має слід від слини, забруднений слиною.
2. Перен. Дуже втомлений, знесилений, виснажений (про людину).
-
заслатися
1. (дієслово) Відправляти когось або щось у віддалене, важкодоступне або небажане місце, часто з певною метою (розвідки, покарання, поселення).
2. (дієслово, заст.) Покривати, засипати щось сипким матеріалом (наприклад, піском, землею).
3. (дієслово, рідк.) Направляти, посилати (проміння, погляд тощо) у певному напрямку або на когось.
-
заслати
1. Відправити когось у віддалене, неприємне або небезпечне місце, часто як покарання або для виконання важливого завдання.
2. Таємно або обманом спрямувати, помістити когось (агента, шпигуна) у ворожу, чужу середу для збору інформації або іншої підривної діяльності.
3. Закинути, відправити щось на значну відстань або в важкодоступне місце (зазвичай про предмети).
-
заслання
1. Примусове відправлення когось у віддалену, переважно малозаселену місцевість як покарання або засіб ізоляції, часто політичної.
2. Перебування в такій місцевості на підставі такого покарання; вигнання.
3. У християнській традиції, зокрема в православ’ї та католицизмі — назва одного з розділів Великого покаянного канону Андрія Критського, що читається під час Великого посту (зазвичай з великої літери: Заслання).
-
засланка
1. Жінка або дівчина, яка перебуває в засланні, тобто примусово вислана владою з місця постійного проживання до певної, часто віддаленої та малозаселеної місцевості як форма кримінального чи політичного покарання.
2. Рідкісна назва для жіночої особи, яка добровільно або з обов’язку проживає в далекій, глухій місцевості, подалі від центру життя (за аналогією з “засланцем”).
-
засланий
1. Який був насильно відправлений у віддалену місцевість на поселення або на каторжні роботи як покарання за злочин або політичну діяльність.
2. Який був таємно направлений на певну територію з розвідувальними, диверсійними або іншими спеціальними завданнями.
-
засланець
1. Особа, яку насильно відправлено або вислано до певного місця (часто віддаленого) як покарання або для примусового поселення.
2. Застаріла назва для засланця — політичного в’язня, засудженого до заслання.
3. У переносному значенні: той, хто опинився не за власною волею серед чужих людей або в чужому середовищі.
-
заславлений
1. Який набув широкої слави, став відомим, прославленим; знаменитий, славетний.
2. Який отримав офіційне визнання та почесне звання (у словосполученнях типу “заславлений майстер”, “заславлений діяч мистецтва”).