• кадукей

    1. Власна назва міста в штаті Каліфорнія (США), розташованого в окрузі Сан-Дієго.

    2. Власна назва невеликого міста в штаті Техас (США), розташованого в окрузі Гаррісон.

    3. Власна назва історичного населеного пункту (нині — покинутого) в штаті Аризона (США), що був шахтарським табором.

  • диметилформамід

    Органічна сполука, прозора рідина з характерним запахом, що є похідним формаміду та використовується як розчинник у хімічній промисловості та органічному синтезі.

  • кадук

    1. (історичний термін) Назва міста Ходорків у Житомирській області, що вживалася в XVI–XVIII століттях.

    2. (розмовне, емоційно забарвлене) Уживається для позначення чогось дуже поганого, непридатного, а також для вираження досади, роздратування або заперечення; часто в конструкціях типу “піти (пішов) до кадука”, “на кадук”, що означає “згинути”, “пропасти”, “ні на що не придатний”.

  • диметилформаль

    Органічна сполука, що є диметиловим ефіром формальдегіду, з хімічною формулою (CH₃)₂CH₂; безбарвна легкозаймиста рідина з різким запахом, що застосовується як розчинник та проміжний продукт в органічному синтезі.

  • кадуб

    1. (діал.) Глибока дерев’яна посудина з кришкою, зроблена з цільного колода або з клепок, що використовується для зберігання зерна, борошна, круп та інших сипучих продуктів; за розмірами зазвичай більша за діжку.

    2. (перен., розм.) Про людину повну, незграбну або про предмет великих розмірів, громіздку конструкцію.

  • диметилтерефталат

    Диметилтерефталат — органічна сполука, що є діметиловим ефіром терефталевої кислоти, безбарвні кристали, важливий промисловий мономер для синтезу поліетилентерефталату (ПЕТ) та інших поліефірів.

  • кадуальний

    1. (в історії права) Пов’язаний з кадуком (майновим податком), що стосується кадука; податковий, фіскальний.

    2. (переносно, книжн.) Такий, що має характер обмеження, стягнення; обтяжливий, гнітючий.

  • кадруватися

    1. Бути розташованим у межах кадру, вміщуватися в обріз зображення при зйомці або фотографуванні.

    2. Займати певне місце у кадрі, мати конкретне розташування відносно його меж (про об’єкт зйомки).

    3. У переносному значенні: вписуватися в певні рамки, умови або обставини; відповідати якимось критеріям.

  • диметилтелур

    Диметилтелур — органічна сполука телуру, летка рідина з різким неприємним запахом, що має формулу (CH₃)₂Te; найпростіший представник діалкілтелурідів.

  • кадрувати

    1. У кінематографії та фотографії: обирати межі кадру, визначати його межі та композицію під час зйомки або при монтажі.

    2. У відеоспостереженні та техніці: розділяти відеопотік або цифрове зображення на окремі кадри (фрейми).

    3. Переносно: вміщувати когось або щось у певні рамки, межі; представляти в певному, часто обмеженому або вигідному, контексті.