кадуб

[kɑdub] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Глибока дерев’яна посудина з кришкою, зроблена з цільного колода або з клепок, що використовується для зберігання зерна, борошна, круп та інших сипучих продуктів; за розмірами зазвичай більша за діжку.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про людину повну, незграбну або про предмет великих розмірів, громіздку конструкцію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кадуб, р. кадуба, д. кадубові, з. кадуб, о. кадубом, м. кадубі, к. кадубе

Більше записів