Значення
-
Примусове відправлення когось у віддалену, переважно малозаселену місцевість як покарання або засіб ізоляції, часто політичної.
-
Перебування в такій місцевості на підставі такого покарання; вигнання.
-
У християнській традиції, зокрема в православ’ї та католицизмі — назва одного з розділів Великого покаянного канону Андрія Критського, що читається під час Великого посту (зазвичай з великої літери: Заслання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заслання, р. заслання, д. засланню, з. заслання, о. засланням, м. засланні, к. заслання