Словник Української Мови
1. Розмішувати, перемішувати рідину з чимось сипучим, сухим або густим, утворюючи масу певної консистенції.
2. Готувати тісто, з’єднуючи борошно з рідиною та іншими інгредієнтами і інтенсивно перемішуючи.
3. Перен., розм. Починати, організовувати або провокувати щось неприємне, складне або конфліктне (наприклад, сварку, справу, інтригу).
1. Дія за значенням дієслова “замішувати” — початок процесу мішання чогось, особливо тіста або будівельних сумішей.
2. (перен., розм.) Утруднення, заплутування якоїсь справи, ситуації; втручання, що призводить до негативних наслідків або хаосу.
3. (спец.) Технологічний процес у харчовій, хімічній або будівельній промисловості, що полягає в поєднанні різних компонентів у єдину масу.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області.
1. Який має властивості, вигляд або консистенцію місива; перетворений на місиво, густу масу.
2. (переносно) Виснажений, знесилений, змучений до стану млявості або апатії.
1. Втратити свободу рухів, опинитися в чомусь в’язкому, липкому або сипучому (про рідину, тісто, пісок тощо); загрузнути.
2. Потрапити в неприємну, складну або незручну ситуацію; вплутатися в щось.
3. Розм. Збентежитися, зніяковіти, почувати себе ніяково в певній ситуації.
1. Розмішуючи, додати якусь речовину до іншої, щоб утворити суміш.
2. Примусити когось взяти участь у чомусь, втягнути у якусь справу, часто негативного характеру.
3. У кулінарії: поєднати інгредієнти (борошно, яйця, рідину тощо) в єдину масу для тіста.
1. (у фразеологізмі) Стан збентеження, розгубленості, нерішучості; замішаність (найчастіше вживається у виразі “бути / опинитися у замішанні”).
2. (заст.) Участь у чомусь, причетність до чогось (наприклад, до злочину); замішаність.
1. Кулінарний виріб з борошна, який готується шляхом замішування рідкого тіста (на відміну від густого, призначеного для ліпіння) і зазвичай випікається у формі; рідке тісто для такого виробу.
2. Рідка, неоднорідна суміш, мішанина різних речовин.
3. Перен. Безладдя, плутанина, хаотичне переплетіння подій, явищ або почуттів.
1. Який має домішки, не є чистим, однорідним; з домішкою чогось іншого.
2. Який бере участь у чомусь, причетний до чогось (зазвичай негативного, небажаного).
3. Який перебуває в стані змішування, розмішування (про рідину, тісто тощо).
1. Такий, що був помічений, став об’єктом уваги; виявлений, відзначений.
2. (У пасивному значенні) Такий, на якого звернули увагу, який став відомим або привернув інтерес.