• вдовж

    У просторовому значенні: по лінії, що збігається з довжиною чогось; уздовж.

    У часовому значенні: протягом якогось часу, упродовж.

  • естрагон

    Естрагон — багаторічна пряно-ароматична рослина родини айстрових, відома також як тархун, з характерним гострим смаком і запахом, що використовується як приправа в кулінарії.

    Естрагон — сухе або свіже листя одноіменної рослини, що використовується як пряність для приготування страв, соусів, маринаду.

  • вдихати

    1. Насилати повітря або інші гази в легені через ніс чи рот, здійснюючи активний вдих.

    2. Перен. Наповнювати, вселяти якісь почуття, ідеї, сили; давати початок чомусь.

  • вдовецький

    1. Належний вдовцеві, властивий вдовцеві; такий, що стосується вдовця.

    2. Призначений для вдовця; такий, що носить вдовець.

  • глаголь

    1. Назва літери “Г” в українському кириличному алфавіті, а також давньослов’янській та церковнослов’янській абетках.

    2. Уживана в лінгвістиці назва дієслова як частини мови (застаріле або спеціальне).

    3. У давньоруській та церковній архітектурі — тип хрестово-купольної споруди з чотирма (або більше) стовпами всередині, що підтримують баню, за яким будувалися православні храми.

    4. У геральдиці — геральдична фігура у вигляді літери “Г” або стилізованого трикутника з підставою у верхній частині щита.

  • вдихальний

    1. Який стосується вдихання, призначений для вдихання (про повітря, ліки тощо).

    2. У лінгвістиці: такий, що утворюється при виході повітря з легенів (про звуки мови).

  • естоцит

    Естоцит — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

  • вдовбуватися

    1. Розширювати, поглиблювати або робити отвір у чомусь твердому (дереві, камені, льоду) за допомогою удару, свердління або видовбування.

    2. У переносному значенні: наполегливо, з великими зусиллями просуватися кудись, пробивати собі шлях або впроваджуватися в якесь середовище, коло спілкування.

    3. Розм. Старанно, посидюче займатися чимось, заглиблюватися в щось (наприклад, у навчання, читання).

  • вдиратися

    1. Насильно, з зусиллям проникати кудись, входити в приміщення, долаючи перешкоду або чинячи опір.

    2. Різко, швидко входити або в’їжджати кудись, часто з шумом або гуркотом.

    3. Про світло, звук, запах тощо: потрапляти, проникати кудись інтенсивно або різко.

    4. Розм. Набридливо втручатися в справи, нав’язувати свою присутність або думку.

  • глаголичний

    1. Створений на основі глаголиці, що стосується глаголиці як давньослов’янської азбуки.

    2. Написаний або виконаний глаголицею.