Вуглярство — вид ремесла, що полягає у випалюванні деревного вугілля у спеціальних купах (січках) або печах.
Вуглярство — історична назва поселення, промислового пункту або місцевості, де займалися випалюванням деревного вугілля.
-
емменталь
1. Твердий сир з коров’ячого молока, що виробляється в Швейцарії (зокрема в кантоні Берн) та має характерні великі очі (дірки), солодкувато-горіховий смак і світло-жовтий колір.
2. Назва сорту сиру, що виготовляється за оригінальною швейцарською технологією в інших країнах, часто з додаванням слова “типу” (наприклад, “емменталь типу”).
-
геліостанція
1. Спеціалізована науково-дослідна установа, що займається вивченням Сонця, спостереженням за сонячною активністю та її впливом на геофізичні явища на Землі; часто обладнана потужними телескопами та іншим астрофізичним обладнанням.
2. Промислова енергетична установка або комплекс споруд, що використовує сонячне випромінювання (геліоенергію) для отримання теплової або електричної енергії; сонячна електростанція.
-
вуглярка
1. Рідкісна порода дерев, що росте в Карпатах, з дуже твердою та щільною деревиною, яка горить довго й рівномірно, подібно до вугілля; також відома як горобина гірська (Sorbus aucuparia subsp. glabrata).
2. Розмовна назва для певних видів дерев або чагарників, деревина яких використовується для виготовлення деревного вугілля або особливо добре горить.
3. Історична назва спеціалізованої печі для випалювання деревного вугілля.
-
вугляр
1. Робітник, який займається видобуванням вугілля в шахті або працює на вугільних копальнях; шахтар.
2. Торговець або рознощик вугілля, який продає його населенню.
3. (переносне значення) Той, хто працює в умовах сильного забруднення, пилу, кіптяви; також про особу з обличчям, забрудненим сажею, вугіллям.
-
геліоскопічний
1. (астрон.) Пов’язаний з геліоскопом — телескопом, призначеним для спостереження за Сонцем; властивий геліоскопу.
2. (перен., рідко) Сонцецентричний, геліоцентричний; такий, що розглядає Сонце як центральне тіло або точку відліку.
-
вугляк
1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно в західних регіонах України.
2. Розмовна назва вуглекислого газу (CO₂), що використовується в технічному або побутовому контексті (наприклад, у виразах типу “заряджений вугляком” для сифона).
3. Застаріла або діалектна назва для деревного вугілля, вугільної кулі або вугільного брикету.
-
емма
1. Жіноче особове ім’я, що походить від давньоєврейського імені, яке означає “всесвітня”, “повна”, “уся”.
2. Назва одного з найбільших кратерів на поверхні астероїда Веста, відкритого космічним апаратом “Dawn”.
3. Назва річки в Австралії (Emma Creek), притоки річки Фліндерс у штаті Квінсленд.
-
вугля
1. Родовий відмінок однини іменника “вугілля” — корисна копалина органічного походження, що утворилася з рослинних решток, використовується як паливо та сировина.
2. Знахідний відмінок однини іменника “вуголь” (застаріла форма) — деревне вугілля, деревний вугілок.
-
вуглуватість
Власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.