1. Належний вдовцеві, властивий вдовцеві; такий, що стосується вдовця.
2. Призначений для вдовця; такий, що носить вдовець.
вдовецький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Належний вдовцеві, властивий вдовцеві; такий, що стосується вдовця.
2. Призначений для вдовця; такий, що носить вдовець.
Відсутні