гладильник

[ɦlɑdɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Історична назва праски для гладіння білизни, яка складалася з металевої, нагрітої вогнем коробки з ручкою та гладкої підставки.

  2. (Техніка) –

    Назва різновиду праски, що мала внутрішню порожнину для вугілля або спеціальної металевої пластини, яку нагрівали.

  3. (Техніка) –

    Рідкісна назва інструменту або пристрою для розгладжування, вирівнювання поверхні (наприклад, у будівництві або ремеслах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гладильник, р. гладильника, д. гладильникові, з. гладильника, о. гладильником, м. гладильникові, к. гладильнику

Більше записів