• колідин

    Колідин — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, на річці Здвиж.

    Колідин — українське прізвище.

  • дозріватися

    1. Дієслово, що означає досягти повної зрілості, стати цілком готовим для вживання або використання (про плоди, зерно тощо).

    2. Переносно — про ідею, план, рішення: сформуватися, остаточно скластися в свідомості, набути чіткості та завершеності.

  • колігація

    1. У політичному контексті — формальне об’єднання політичних партій, блоків або окремих депутатів у парламенті для спільного формування правлячої більшості, уряду та здійснення влади, часто на основі коаліційної угоди.

    2. У військовій справі — тимчасовий військово-політичний союз держав, укладений для спільних дій проти спільного противника.

    3. У широкому значенні — будь-який союз, об’єднання організацій, груп або окремих осіб для досягнення спільних цілей.

  • колігативність

    Колігативність — властивість розчинів, яка залежить від концентрації частинок розчиненої речовини, але не від їхньої природи; колігативними є такі явища, як зниження тиску пари розчинника над розчином, підвищення температури кипіння, зниження температури замерзання та осмотичний тиск.

  • дозрівати

    1. Ставати зрілим, досягати повного розвитку (про плоди, рослини, зерно тощо).

    2. Набувати повної готовності, завершеності, сформованості (про ідеї, плани, рішення, почуття).

    3. Доводити до стану повної готовності, зрілості; виношувати (думки, задуми).

  • колігативний

    1. (у фізичній хімії) такий, що залежить від кількості частинок (молей) розчиненої речовини, а не від її природи; відноситься до колігативних властивостей розчинів (наприклад, підвищення температури кипіння чи зниження температури замерзання).

  • дозоряний

    Пов’язаний із дозором, що стосується дозору або призначений для нього.

  • колібрі

    Колібрі — невеликий птах родини колібрієвих (Trochilidae), що мешкає в Америці, відомий надзвичайно швидким пурханням крил, яскравим забарвленням і здатністю зависати в повітрі, живиться нектаром квітів.

    Колібрі — переносний, образний вираз для позначення дуже рухливої, метушливої, несидійкої людини (зазвичай про жінку або дитину).

  • колібацильоз

    Колібацильоз — інфекційна хвороба тварин, зокрема птиці, яку спричиняють бактерії роду Escherichia (кишкова паличка), що характеризується запальними процесами в кишечнику, суглобах, органах дихання та септичними явищами.

  • дозорчий

    1. (як прикметник) Який стосується дозору, призначений для спостереження, охорони або контролю певної території чи об’єкта; сторожовий, вартовий.

    2. (як складова частина власних назв, термін) У словосполученнях, що позначають спеціальні підрозділи, техніку або посади, пов’язані з охороною, патрулюванням та спостереженням (наприклад, “дозорча машина”, “дозорча служба”).