Словник Української Мови
Буква
1. Військове патрулювання або спостереження за противником, а також підрозділ (група, загін), який його здійснює.
2. (переносне значення) Пильне спостереження, нагляд за кимось або чимось.
3. (історичне) У Київській Русі та козацькій добі — сторожова, вартова служба на кордонах або в таборі.
Приклад 1:
Та ні, — вирішив він, — не стану дрібнити війська, трохи просунуся, а там побачу…» І хоч би тобі для жарту з’явився який козацький дозор чи промайнула козацька шапка — ніде нікого. Лише далеченько, ковзаючись, впоперек поля перебіг перед військом здоровенний вовк, та й той, заклопотаний, видно, своїми весільними справами, не звернув на військо ніякої уваги, навіть не оглянувся.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”