Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто несе дозір, вартує, охороняє щось; вартовий, сторож.
2. Військовослужбовець, який призначений для несення служби на дозорному посту з метою спостереження за місцевістю, противником та своєчасного попередження свого підрозділу.
3. (переносне значення) Той, хто пильно стежить за чимось, спостерігає за певними явищами або процесами; наглядач.
Приклад 1:
Пояснення слів Академия наук Украинской ССР Издательство «Наукова думка» БИБЛИОТЕКА УКРАИНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ Дооктябрьская украинская литература Составитель, автор вступительной статьи и примечаний ІИВАН ВАСИЛЬЕВИЧ ИВАНЬО] (На украинском языке) Киев, издательство «Наукова думка» Редактор в. А. ЗІПА Художник В. М. ДОЗОРЕЦЬ Художній редактор Р. К. ПАХОЛЮК Технічний редактор Б. М. КРИЧЕВСЬКА Коректори Д. Б. ДЕРКАЧ,. Л. I. СЕМЕНЮК* Л. П. СТЕЦЕНКО їнформ.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Боюсь, що мене вже шукає мій дозорець. А коли б був написав мені відразу, багато б… Ну, та все одно.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”