дозорець

[dozorɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Той, хто несе дозір, вартує, охороняє щось; вартовий, сторож.

  2. (Військова справа) –

    Військовослужбовець, який призначений для несення служби на дозорному посту з метою спостереження за місцевістю, противником та своєчасного попередження свого підрозділу.

  3. (Соціологія) –

    (переносне значення) Той, хто пильно стежить за чимось, спостерігає за певними явищами або процесами; наглядач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дозорець, р. дозорця, д. дозорцеві, з. дозорця, о. дозорцем, м. дозорцеві, к. дозорцю

Більше записів