дозорний

1. Військовослужбовець або член охоронної служби, який виконує завдання зі спостереження за місцевістю, об’єктом або противником для своєчасного виявлення небезпеки або отримання розвідувальних даних; вартовий, сторож.

2. Той, хто займається постійним спостереженням, наглядом за чим-небудь з метою контролю або охорони (наприклад, дозорний лікар, дозорний екологічної служби).

3. Назва деяких військових підрозділів, кораблів, споруд, що виконують функції спостереження, розвідки або охорони (наприклад, сторожовий корабель — «дозорний», фортифікаційна споруда — «дозорна вежа»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |