Древослів

Словник Української Мови

  • когенератор

    Когенератор — технологічна установка або система для одночасної (сумісної) виробки електричної та теплової енергії з одного первинного джерела палива (наприклад, природного газу, біомаси), що дозволяє значно підвищити загальний коефіцієнт корисної дії палива.

    Когенератор — пристрій або машина (наприклад, газотурбінна або поршнева установка з генератором та теплообмінником), яка реалізує принцип когенерації, тобто комбінованого виробництва електроенергії та корисного тепла (у вигляді пари, гарячої води).

  • до-бемоль-мінорний

    1. Музичний термін, що позначає мінорний лад, у якому тонікою є звук до-бемоль, а також акорд, побудований на цій тоніці; відноситься до одноіменної тональності з сімома бемолями в ключових знаках.

  • когезія

    1. (лінгвістика) Зв’язність тексту, що забезпечується лексичними, граматичними та іншими мовними засобами (наприклад, співвідношенням форм, порядком слів, сполучниками) і сприяє його цілісності та логічному розвитку думки.

    2. (фізика, хімія) Зчеплення, взаємне притягання молекул або атомів у межах одного тіла (рідини, твердої речовини) під дією сил молекулярного тяжіння.

    3. (переносно) Єдність, внутрішня зв’язність, цілісність якої-небудь системи, організації, суспільства тощо.

  • до-бемоль-мажорний

    1. Музичний термін, що позначає лад або тональність, де основним тоном є “до-бемоль” (C♭), а звукоряд будується за структурою мажорного ладу.

    2. Властивий цій тональності, написаний або виконуваний у ній (про музичний твір, акорд, пасаж тощо).

  • когезійний

    1. (у фізиці, хімії) Пов’язаний з когезією; такий, що обумовлений силами зчеплення між молекулами однієї речовини.

    2. (перен., книжн.) Що відзначається внутрішньою єдністю, зв’язністю, цілісністю; згуртований.

  • днітися

    1. (діал.) Ставати днем, світати, розвиднятися.

    2. (перен.) Ставати ясним, зрозумілим; прояснюватися (про думки, почуття тощо).

  • ковінька

    Ковінька — власна назва українського народного музичного інструмента, різновиду сопілки або флейти з трьома або шістьма ігровими отворами, традиційного для Полтавщини та інших регіонів.

    Ковінька — власна назва української народної танцювальної мелодії або пісні, що виконується під акомпанемент однойменного інструмента.

  • дніти

    1. (діал.) Ставати днем, світати, розвиднятися.

    2. (перен., діал.) Прояснятися, ставати ясним, зрозумілим (про думки, почуття тощо).

  • ковчег

    1. За біблійним переказом — великий дерев’яний човен, побудований Ноєм за Божим наказом, у якому врятувалися від Всесвітнього потопу його родина та пари всіх тварин.

    2. У християнстві — вівтарна частина православного та греко-католицького храму, що відокремлена іконостасом і символічно відповідає завету (союзу) Бога з людьми.

    3. Рідше — велика, міцна скриня або сховище для зберігання особливо цінних речей; шафа для зберігання церковного одягу та ризниці.

  • дністрянський

    1. Пов’язаний з річкою Дністер, що протікає територією України та Молдови; розташований, що знаходиться на Дністрі або поблизу нього.

    2. Стосунний до історико-географічного регіону Наддністрянщина (частина Галичини), його культури, населення або традицій.

    3. (У геології) Стосунний до геологічної формації, стратиграфічного горизонту або комплексу гірських порід, названого за річкою Дністер.