ковчег

[koʋt͡ʃɛɦ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. За біблійним переказом — великий дерев’яний човен, побудований Ноєм за Божим наказом, у якому врятувалися від Всесвітнього потопу його родина та пари всіх тварин.

  2. У християнстві — вівтарна частина православного та греко-католицького храму, що відокремлена іконостасом і символічно відповідає завету (союзу) Бога з людьми.

  3. Рідше — велика, міцна скриня або сховище для зберігання особливо цінних речей; шафа для зберігання церковного одягу та ризниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ковчег, р. ковчега, д. ковчегові, з. ковчег, о. ковчегом, м. ковчегові, к. ковчегу

Більше записів