когезія

Буква:К

Значення

(лінгвістика) Зв’язність тексту, що забезпечується лексичними, граматичними та іншими мовними засобами (наприклад, співвідношенням форм, порядком слів, сполучниками) і сприяє його цілісності та логічному розвитку думки.
(фізика, хімія) Зчеплення, взаємне притягання молекул або атомів у межах одного тіла (рідини, твердої речовини) під дією сил молекулярного тяжіння.
(переносно) Єдність, внутрішня зв’язність, цілісність якої-небудь системи, організації, суспільства тощо.

Граматичні форми:

н. когезія, р. когезії, д. когезії, з. когезію, о. когезією, м. когезії, к. когезіє