когезія

1. (лінгвістика) Зв’язність тексту, що забезпечується лексичними, граматичними та іншими мовними засобами (наприклад, співвідношенням форм, порядком слів, сполучниками) і сприяє його цілісності та логічному розвитку думки.

2. (фізика, хімія) Зчеплення, взаємне притягання молекул або атомів у межах одного тіла (рідини, твердої речовини) під дією сил молекулярного тяжіння.

3. (переносно) Єдність, внутрішня зв’язність, цілісність якої-небудь системи, організації, суспільства тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |