дозорчий
[dozort͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(як прикметник) Який стосується дозору, призначений для спостереження, охорони або контролю певної території чи об’єкта; сторожовий, вартовий.
-
(як складова частина власних назв, термін) У словосполученнях, що позначають спеціальні підрозділи, техніку або посади, пов’язані з охороною, патрулюванням та спостереженням (наприклад, “дозорча машина”, “дозорча служба”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дозорчий, р. дозорчого, д. дозорчому, з. дозорчого, о. дозорчим, м. дозорчім