• днівка

    1. Документ, що видається працівникові для підтвердження його перебування у відрядженні або на роботі поза основним місцем, з відміткою про дати та місце виконання завдання, часто використовується для отримання відрядних.

    2. Розм. Сума грошей, що виплачується за один день відрядження або роботи поза постійним місцем.

    3. Заст. Денна норма роботи, завдання або урок; також — запис про виконану за день роботу (у бухгалтерії, у виробничих звітах).

  • дняр

    1. (від «день») — заст. той, хто працює за наймом один день; денний наймит, поденник.

    2. (від «дня») — діал. той, хто народився вдень (на противагу «ночару»).

  • днями

    1. Форма орудного відмінка множини іменника «день», що вказує на час, протягом якого відбувається дія, або на період, коли щось має місце; у значенні «нещодавно, кілька днів тому».

    2. (у словосполученнях) Вживається для позначення певних календарних періодів або свят (наприклад, «святковими днями», «шкільними днями»).

  • днювання

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. (рідко) Дія за значенням днювати; святкування дня народження, річниці або іншої події, що відзначається в певний день.

  • днювальство

    1. Відповідальне чергування, служба протягом доби, а також група чергових або приміщення для чергування (переважно у військовій та спеціалізованій термінології).

    2. Переносно: стан бездіяльності, пасивного перебування десь, марнування часу без корисної справи.

  • днювальний

    Військовослужбовець, який призначений на чергування протягом доби для виконання певних службових обов’язків (нагляду, охорони, підтримання порядку тощо) у казармі, наряді або іншому військовому об’єкті.

  • дночерпач

    1. Спеціальний пристрій або механізм для вилучення зразків ґрунту, мулу, осаду з дна водойми (моря, озера, річки) з метою їх дослідження.

    2. Робітник, який займається дночерпанням — вилученням корисних копалин (наприклад, золота, каміння) з річкового чи морського дна за допомогою спеціального ковша або черпака.

  • дночерпалка

    Спеціальне пристосування або механізм (зазвичай у вигляді ковша, циліндра або ґрейфера), призначений для вилучення зразків ґрунту, мулу, осаду або корисних копалин з дна водойм (морів, озер, річок) з метою їхнього вивчення або промислового видобутку.

    Назва судна (спеціалізованого плавзасобу), обладнаного таким механізмом, яке використовується для гідрологічних, геологічних, екологічних досліджень або гірничих робіт на водних об’єктах.

  • днопоглиблювач

    Спеціалізоване судно або плавучий засіб, призначений для глибинних робіт на водних шляхах — поглиблення, очищення чи розширення дна річок, каналів, портів, а також для видобутку піску, гравію чи корисних копалин з-під води.

    Технічна машина або механізм (наприклад, земснаряд, екскаватор), що використовується для виймання ґрунту з-під води з метою поглиблення дна водойми або водотоку.

  • днопоглиблювання

    1. Гідротехнічна робота з поглиблення дна водойм (річок, озер, каналів, морських акваторій) шляхом видалення ґрунту, мулу або скельних порід для створення або підтримання необхідних судноплавних глибин, збільшення об’єму водосховища або з іншими цілями.

    2. Комплекс технологічних операцій та процесів, що здійснюються за допомогою спеціальних суден (дноуглибних снарядів, земснарядів) або механізмів для виїмки та видалення ґрунту з підводної частини водойми.

    3. Результат днопоглиблювальних робіт — поглиблена ділянка дна, створений або відновлений фарватер, канал тощо.