Значення
- (Історія) –
(від «день») — заст. той, хто працює за наймом один день; денний наймит, поденник.
- (Лінгвістика) –
(від «дня») — діал. той, хто народився вдень (на противагу «ночару»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дняр, р. дняра, д. дняреві, з. дняра, о. днярем, м. дняреві, к. дняре