дночерпач

[dnot͡ʃɛrpɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Геологія) –

    Спеціальний пристрій або механізм для вилучення зразків ґрунту, мулу, осаду з дна водойми (моря, озера, річки) з метою їх дослідження.

  2. (Техніка) –

    Робітник, який займається дночерпанням — вилученням корисних копалин (наприклад, золота, каміння) з річкового чи морського дна за допомогою спеціального ковша або черпака.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дночерпач, р. дночерпача, д. дночерпачеві, з. дночерпача, о. дночерпачем, м. дночерпачеві, к. дночерпачу

Більше записів