Словник Української Мови
1. У давньогрецькій міфології — крилата істота з жіночим обличчям і тілом хижого птаха, що уособлювала бурю та була відома своєю жорстокістю та невблаганністю.
2. Переносно — зла, сварлива, злісна або жадібна жінка; відьма, фурія.
3. Великий хижий птах родини яструбових, що мешкає у тропічних лісах Центральної та Південної Америки; наукова назва — Harpia harpyja.
Прилад для вимірювання об’ємної або масової витрати рідини, газу або пари, що протікають по трубопроводу або каналу за одиницю часу.
Технічний засіб (пристрій, система), призначений для безперервного вимірювання кількості речовини, що проходить через заданий переріз потоку, з можливістю індикації, реєстрації та обліку результатів вимірювань.
Електроенцефалопатія — захворювання головного мозку, яке діагностується за характерними змінами його електричної активності, що реєструються на електроенцефалограмі (ЕЕГ).
1. У давньогрецькій міфології — крилата істота з жіночим обличчям і тілом хижого птаха, що втілювала бурхливі вітри та була відома своєю жорстокістю та невблаганністю; одна з трьох дочок морського божества Тавманта й океаніди Електри.
2. Переносно — про злу, сварливу та жорстоку жінку.
1. Розмовне позначення грошової суми, яку витрачено на певну ціль або потребу; витрачені кошти.
2. У бухгалтерському обліку — документ, який підтверджує факт видачі грошей з каси підприємства або установи.
3. Застаріле або діалектне: дія за значенням дієслова «витрачати»; витрачання.
1. Сума грошей або матеріальних цінностей, що використовується, виплачується або втрачається для досягнення певної мети, здійснення діяльності, утримання чи виробництва чогось; видатки, затрати.
2. (у множині, зазвичай) Загальна сума коштів, необхідних для функціонування підприємства, організації або для реалізації проекту, що включає виплату заробітної плати, закупівлю матеріалів, оплату послуг тощо; операційні видатки.
3. (переносне значення) Використання, втрата енергії, сили, часу, праці або інших нематеріальних ресурсів для досягнення чогось.
1. Метод дослідження функціонального стану головного мозку, заснований на реєстрації його біоелектричної активності через покривні тканини голови.
2. Медична діагностична процедура, під час якої за допомогою спеціального приладу (електроенцефалографа) фіксують та записують електричні потенціали мозку у вигляді електроенцефалограми.
1. Мисливець, який полює на морських тварин (китів, тюленів тощо) за допомогою гарпуна.
2. Судно, спеціально обладнане для гарпунного промислу, зокрема китобійне судно.
1. Дія за значенням дієслова витрачати; витрачання, використання чогось (грошей, матеріалів, енергії, часу) для певної мети.
2. Кількість чогось (грошей, матеріалів, палива тощо), що витрачається, використовується за певний період або на одиницю продукції.
3. (у множині, зазвичай “витрати”) Сума коштів, виданих або призначених для покриття потреб підприємства, установи, на певні потреби; видатки, витрачання.
4. (технічне) Об’єм або маса рідини, газу, сипучих матеріалів, що проходить через поперечний переріз трубопроводу, каналу тощо за одиницю часу; витрата-витрачання.
1. Стосується електроенцефалографії — методу дослідження головного мозку шляхом реєстрації його електричної активності.
2. Отриманий, зафіксований або проведений за допомогою електроенцефалографа (приладу для реєстрації біоелектричної активності мозку).