1. Розчісати собі шкіру до появи подряпин або ранки, зазвичай через сильний свербіж.
2. Розм. Почати інтенсивно діяти, працювати, активізуватися після періоду бездіяльності або повільної роботи.
-
зачухати
1. Розчісати до ран, пошкодити шкіру від інтенсивного чи тривалого чісання.
2. Розм. Почати чухати, почати чісати (щось або когось).
3. Розм., перен. Забути, втратити навичку через невикористання; занедбати знання або вміння.
-
зачуханість
Зачуханість — стан, коли щось (переважно волосся) є зім’ятим, збитим, неохайним, наче його довго не розчісували або чухали.
Зачуханість — переносно: стан занедбаності, запущеності, неохайності (про зовнішній вигляд, одяг, приміщення тощо).
-
зачуханий
1. (Про людину) Такий, що має занедбаний, неохайний вигляд; брудний, обірваний.
2. (Переносно, про предмет або місце) Дуже старий, зношений, занедбаний; що перебуває в жалюгідному стані.
-
зачутися
1. Почути себе, стати чутним для самого себе (про звуки, голос тощо).
2. Стати чутним для інших, почутися кимсь (про звуки, голос тощо).
3. Рідко вживане значення: відчути себе, усвідомити своє існування або стан.
-
зачутий
1. Який був почутий, сприйнятий слухом; такий, що дійшов до чиїхось вух.
2. (У переносному значенні) Який став відомим, дійшов до чиїхось відомостей (про чутки, звістку тощо).
-
зачути
1. Почути, сприйняти слухом, набути відчуття звуку.
2. Дізнатися про щось, отримати відомості, почути (часто від когось).
3. (у пасивному стані) Стати відомим, почутися, розповсюдитися (про звук, чутку, новину).
-
зачумілість
Зачумілість — стан, коли хтось або щось набуває ознак чуми, стає зараженим чумою або нагадує її за характером.
Зачумілість — переносно: стан занепаду, морального розкладу, суспільної деградації, що асоціюється з поширенням негативних, руйнівних явищ, подібно до епідемії.
-
зачуміло
1. (розм.) У стан пригніченості, задуми, зажуреності; так, що нагадує поведінку людини, яка зачуміла від горя або важких думок.
2. (перен.) Про повільні, мляві, несміливі дії або рухи, що свідчать про нерішучість, вагання або брак енергії.
-
зачумілий
1. Який страждає на чуму, хворий на чуму.
2. Який охоплений чумою, поширенням цієї хвороби; заражений чумою.
3. Переносно: дуже поганий, огидний, мерзенний; також: скажений, шалений.