зачутий

1. Який був почутий, сприйнятий слухом; такий, що дійшов до чиїхось вух.

2. (У переносному значенні) Який став відомим, дійшов до чиїхось відомостей (про чутки, звістку тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |