1. Почути, сприйняти слухом, набути відчуття звуку.
2. Дізнатися про щось, отримати відомості, почути (часто від когось).
3. (у пасивному стані) Стати відомим, почутися, розповсюдитися (про звук, чутку, новину).
зачути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ніщо не викриває так штучності міста, як саме весна, розтоплюючи й тут сніги, але оголюючи мертвий брук замість сподіваного зела, — а хлопець ще прагнув зачути дух вогкої ріллі, втопити очі в зелену далечінь полів, у чорні смуги пухкого ґрунту. Навкруги він бачив страшне погноблення природи, і дерева камінних вулиць та обгороджених садків, замкнені тут у клітки, як дивовижні тварини по звіринцях, журно простягали йому своє набрякле гілля.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: дієслово () |