Заїдня — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
-
заїдливість
1. Властивість заїдливої людини; звичка прискіпуватися, чіплятися до когось, зневажливе, уїдливе ставлення.
2. Різкість, уїдливість, образливість (про слова, вислови тощо).
-
заїдливий
1. Який схильний до постійних причіпок, дрібних суперечок, сварів; уживається також для характеристики поведінки, мови тощо.
2. Який викликає подразнення, свербіж ане болючі відчуття на шкірі або слизовій оболонці (про речовини, їжу тощо).
-
заїдки
1. (мед.) Невеликі тріщини або виразки в куточках рота, що виникають через нестачу вітамінів, грибкову чи бактеріальну інфекцію.
2. (перен., розм.) Злі, уїдливі зауваження, причіпки, спроби сварити або образити когось у розмові.
-
заїди
1. Мікротравми куточків рота у вигляді тріщин, які виникають через нестачу вітамінів, інфекції або подразнення слини.
2. (мед., розм.) Запальне захворювання шкіри та слизової оболонки в куточках рота, спричинене звичайно стрептококами або дріжджоподібними грибками; ангул.
-
заїдатися
1. (про тварин) Починати їсти, приймати їжу, особливо після перерви або при нагоді.
2. (розм., про людей) Починати їсти, часто з великим апетитом або неохайно, швидко.
3. (перен., розм.) Починати інтенсивно працювати, діяти, занурюватися в якусь справу.
-
заїдати
1. Поступово з’їдати, відкушуючи частинами (про тварин, комах тощо).
2. Пошкоджувати, руйнувати поверхню чогось механічним впливом, тертям (у техніці).
3. Розмовне. Їсти між основними прийомами їжі, перекушувати.
4. Розмовне. Викликати подразнення або біль у шлунку, печінці тощо під час травлення (про їжу).
-
заїдання
1. (техн.) Процес або явище, коли деталі механізмів, що рухаються та контактують між собою, пошкоджуються внаслідок злипання, адгезії їхніх поверхонь, що призводить до утворення задирок, виривів та руйнування.
2. (розм.) Дія за значенням дієслова «заїдати» у значенні зачіпати, зачіплятися за щось під час руху або роботи.
3. (мед., розм.) Подразнення або пошкодження шкіри в складках тіла (наприклад, у немовлят) внаслідок тертя та впливу поту.
-
заїда
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (діал.) Місце, де тварини (особливо коні) заїдають, тобто поїдають корм; годівниця, ясла.
3. (перен., рідк.) Явище, коли зубці шестерень або інших механічних частин, зчіпляючись, заклинюють або пошкоджують один одного.
-
заіскрілий
1. Який набув блиску, почав іскритися; покритий іскринками.
2. (перен.) Який став яскравим, виразним, наповненим життям та емоціями (про погляд, очі тощо).