заїда

1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

2. (діал.) Місце, де тварини (особливо коні) заїдають, тобто поїдають корм; годівниця, ясла.

3. (перен., рідк.) Явище, коли зубці шестерень або інших механічних частин, зчіпляючись, заклинюють або пошкоджують один одного.

Приклади вживання

Приклад 1:
– од­ка­зав Грицько та й ви­си­пав з па­зу­хи го­ло­дюцьків з жов­ти­ми заїда­ми. Чіпка по­ди­вив­ся на діда, що ле­жав собі та дрімав, не слу­ха­ючи їх роз­мо­ви.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |