1. (про тварин, особливо про коней) Набрати зайвої ваги через надмірне годування, стати занадто товстим, ожирілим.
2. (переносно, про людину) Стати нахабним, зухвалим, зіпсуватися від достатку, бездіяльності або поблажливого ставлення.
-
заїсти
1. Поглинути їжу після чогось, щоб перебити смак або послабити дію (наприклад, спиртного, ліків).
2. Розм. Поїсти чогось незначного, перекусити.
3. Розм. Викликати подразнення або біль у шлунку, травному тракті (про їжу).
4. Розм., перен. Набриднути, докучати комусь своїми діями або словами.
-
заїрський
1. Стосується Заїру (нині Демократична Республіка Конго) — колишньої назви цієї держави в період з 1971 по 1997 рік; пов’язаний із Заїром, його територією, населенням, культурою або політикою того часу.
2. Стосується річки Заїр — колишньої назви річки Конго в той самий історичний період.
-
заїрець
1. Мешканець або уродженець Заїру (нині Демократична Республіка Конго), держави в Центральній Африці, що носила цю назву в період з 1971 по 1997 рік.
2. Представник народу або громадянин Заїру (ДР Конго) незалежно від етнічної приналежності.
-
заїр
1. (історичне) Офіційна назва Демократичної Республіки Конго в період з 1971 по 1997 рік, а також назва національної валюти цієї держави в той самий період.
2. (географічне) Річка в Центральній Африці, що протікає територією Демократичної Республіки Конго; інша назва річки Конго.
-
заїнько
1. Ласкаве, зменшувальне звертання до зайця або кролика, що використовується переважно в усній народній творчості, казках, ліричних піснях або як індивідуальне ім’я тварини.
2. У фольклорі та поетичній мові — символічне позначення молодого, милого, беззахисного або швидкого створіння; часто персонаж-помічник.
-
заїмка
1. Невелике поселення, засноване на нових, незайманих землях, зазвичай у віддалених або лісистих місцевостях.
2. Власна назва окремих населених пунктів, переважно в Сибіру та на Далекому Сході Росії, що походять від зазначеного загального терміна.
3. (застаріле) Ділянка землі, яку зайняли для сільськогосподарського використання, обробітку; займанка.
-
заїлість
Заїлість — властивість ґрунту, що характеризується наявністю в його поглинаючому комплексі обмінних іонів натрію в кількості, достатній для погіршення фізико-хімічних та біологічних властивостей, що призводить до зниження родючості.
-
заїлий
1. Який заївся, став заїдкою; зіпсований, зіпсутілий через надмірне споживання їжі.
2. Який став неприємним, огидним через надмірність, набридливість (про почуття, ставлення тощо).
3. Який набув неприємних рис, став нестерпним через тривале перебування в якомусь стані або занятті.
-
заїкуватість
Заїкуватість — розлад плавності мовлення, що характеризується непрохідними затримками, повторенням або продовженням звуків, складів, слів чи фраз, часто супроводжується м’язовими напруженням.