заїмка

1. Невелике поселення, засноване на нових, незайманих землях, зазвичай у віддалених або лісистих місцевостях.

2. Власна назва окремих населених пунктів, переважно в Сибіру та на Далекому Сході Росії, що походять від зазначеного загального терміна.

3. (застаріле) Ділянка землі, яку зайняли для сільськогосподарського використання, обробітку; займанка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Це давня Сіркова заїмка. Тут хлопці й отаборились.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |