1. Почати ґелкотіти — видавати різкі, гучні, переривчасті звуки, схожі на клекіт або голосіння (про птахів, зокрема про курей, гусей, індиків тощо).

2. Розпочати голосно, невиразно й безладну розмову; забалакати, заторохтіти.

Почати ґелкотіти — видавати різкі, голосні, переривчасті звуки, подібні до кумкання жаби або булькання води.

Перенісне значення: почати говорити швидко, голосно і безладно, часто зі злістю або збудженням.

1. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в нитках, мотузках, волоссі тощо; зачепитися за щось, утворивши вузол або клубок.

2. (перен., розм.) Заплутатися в складних обставинах, висловлюваннях, думках; втратити чіткість, зв’язність.

3. (перен., розм.) Затриматися, застрягнути десь або в якійсь справі через виниклі перешкоди або неорганізованість.

Заґелкати — почати ґелкати, тобто видавати характерні звуки (голос), подібні до «ґел-ґел» або «ґе-ґе», як це робить гусак або гуска.

1. (про людину) Втратити самовладання, почати кричати, шуміти, буянити через сильне збудження, лютість, роздратування тощо.

2. (переносно, про стихію, явища) Розгулятися, почати виявляти себе з особливою силою, інтенсивністю (про бурю, вітер, метель тощо).

1. Скоїти ґвалт, насильство, особливо сексуального характеру, над кимось; зґвалтувати.

2. (переносне значення) Грубо порушити, принизити щось святе, недоторканне (наприклад, волю, права, пам’ять).

1. (спеціально) У техніці та промисловості — нанести шар ґару (спеціальної суміші для герметизації, ізоляції або захисту) на поверхню, обробити ґаруванням.

2. (переносно, розмовне) Щільно, міцно закрити, запечатати або заблокувати щось, створивши перешкоду для доступу або проходу.

1. Затриматися десь, провести більше часу, ніж планувалося, захопившись чимось або через непереборні обставини; забаритися.

2. Забутися, зануритися у думки, роздуми або спостереження, втративши увагу до навколишнього та відчуття часу.

1. (розм.) Втомитися, знесилитися від тривалої, інтенсивної роботи або фізичного навантаження; загнати себе до виснаження.

2. (перен., розм.) Втратити працездатність, зіпсуватися від інтенсивного або неправильного використання (про механізми, пристрої).

1. Прибути кудись, пересуваючись на транспортному засобі або верхи; завітати, навідатися кудись (на автомобілі, мотоциклі, коні тощо).

2. Потрапити, врізатися у щось під час руху на транспортному засобі; зіткнутися з чимось.

3. Розм. Прибути або поселитися десь тимчасово або без дозволу; затриматися десь.

4. Розм., перен. Несподівано прийти, завітати до когось.

5. Спец. У спорті (наприклад, у футболі, хокеї) — зробити силовий прийом, налетіти на суперника.