Словник Української Мови
1. Який був створений, утворений шляхом об’єднання, з’єднання окремих частин, елементів у єдине ціле; об’єднаний.
2. Який перебуває у спорідненості не за кровним походженням, а через шлюб одного з батьків (про брата чи сестру).
3. У математиці: такий, що стосується операції піднесення до степеня (про число, вираз).
4. У будівництві: такий, що був побудований, споруджений; поставлений.
Звегінцев — прізвище російського мовознавця та філософа Володимира Андрійовича Звегінцева (1910–1988), яке вживається в українській мові для позначення його наукових праць, теорій або ідей, зокрема в галузі семасіології та загального мовознавства.
Звегінцев — назва наукових концепцій або підходів, пов’язаних із діяльністю В. А. Звегінцева, наприклад, його погляди на природу мовного знака, проблеми семантики та історію мовознавства.
Мати певне ім’я, прізвище або назву; називатися.
Бути відомим, прославитися під яким-небудь ім’ям або прізвиськом.
Звертатися до когось із закликом, проханням або наказом (застаріле).
1. Мати певне ім’я, прізвище, прізвисько або назву; називатися.
2. Називати кого-, що-небудь певним ім’ям, прізвищем, словом; давати назву.
3. Кликати, просити прийти, з’явитися куди-небудь або до кого-небудь, зазвичай голосом або жестом.
4. Запрошувати когось куди-небудь, запрошувати в гості.
5. (У пасивному стані) Бути покликаним, призначеним для чогось; мати покликання.
1. (техн.) Утворювати міцне з’єднання металевих деталей шляхом їх нагрівання до температури плавлення або пластичного стану, часто з додаванням присадного матеріалу, в результаті чого частини конструкції стають єдиним цілим.
2. (перен., розм.) Тісно з’єднатися, об’єднатися, утворити міцний зв’язок (про людей, явища, організації тощо).
1. (техн.) З’єднувати металеві деталі шляхом нагрівання до плавлення їхніх крайок з подальшим з’єднанням та охолодженням; здійснювати зварювання.
2. (перен., розм.) Міцно, нерозривно з’єднувати, об’єднувати щось або когось.
Який стосується або походить від Зварія (міфічного персонажа, бога чи духа вогню в давніх слов’янських віруваннях).
Який має риси, властивості або характер Зварія; вогненний, палаючий, сяючий.
У переносному значенні: натхненний, запалений, сповнений вогню (про почуття, погляди тощо).
1. Жінка, яка професійно займається зварюванням, тобто виконує роботи зі з’єднання металевих деталей за допомогою зварювання.
2. Розмовна назва зварювального апарата, зварювального обладнання або зварювальної машини.
1. Фахівець, який займається зварювальними роботами, з’єднує металеві деталі за допомогою зварювання.
2. Електричний або газовий апарат, технічний пристрій для виконання зварювальних робіт.
1. З’єднуватися в єдине ціле шляхом зварювання (про метали, пластмаси тощо).
2. Утворювати міцний, нерозривний зв’язок, єдність; згуртовуватися.
3. (у пасивному стані) Піддаватися з’єднанню шляхом зварювання.