Мати певне ім’я, прізвище або назву; називатися.
Бути відомим, прославитися під яким-небудь ім’ям або прізвиськом.
Звертатися до когось із закликом, проханням або наказом (застаріле).
зватися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
То потвора без душі, які не мають ніякісінького права зватися людьми. Василь Костянтинів, що потім, у війну, був добровільцем батальйонів смерті, мені подобався.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |