Словник Української Мови
1. З’єднувати металеві деталі шляхом нагрівання місця з’єднання до плавлення, часто з додаванням присадного металу, для отримання монолітної структури.
2. Перен. Міцно об’єднувати, з’єднувати щось або когось, створюючи єдине ціле.
3. (у кулінарії) Готувати їжу (наприклад, борщ, варення) шляхом кип’ятіння; варити.
4. (розм.) Викликати сильне почуття спраги, перегрівати (про сонячну спеку).
Властивість матеріалів (переважно металів) утворювати міцне та надійне нерозривне з’єднання шляхом зварювання.
Технологічна характеристика матеріалу, що визначає його здатність піддаватися зварюванню з отриманням якісного зварного з’єднання, що відповідає заданим експлуатаційним вимогам.
1. Технологічний процес отримання нероз’ємного з’єднання деталей шляхом їх місцевого або загального нагрівання, пластичного деформування або спільної дії обох факторів, що призводить до міцного зчеплення на атомно-молекулярному рівні.
2. Конкретна операція або дія, спрямована на створення такого з’єднання; результат цієї дії — зварений шов або конструкція.
3. У переносному значенні — щільне, міцне об’єднання, злиття чогось у єдине ціле (наприклад, ідей, поглядів, явищ).
1. Який може бути з’єднаний або об’єднаний за допомогою зварювання; придатний для зварювання.
2. У техніці: призначений для з‘єднання шляхом зварювання (про метали, деталі, конструкції).
1. Який стосується одночасно зварювальних та монтажних робіт, призначений для них або пов’язаний з процесом монтажу конструкцій шляхом їх з’єднання зварюванням.
2. Який відноситься до спеціалізованих робіт, бригад, підрозділів або обладнання, що виконують монтаж (складання, встановлення) металевих конструкцій, трубопроводів, технологічного обладнання тощо з використанням зварювання як основного способу з’єднання.
1. Фахівець, який займається зварюванням металевих деталей, конструкцій.
2. Робітник, що виконує зварювальні роботи як професію.
1. Призначений для зварювання, що стосується зварювання або використовується в цьому процесі.
2. Такий, що здійснює з’єднання деталей шляхом їх сплавлення.
1. (про виріб або конструкцію) Такий, що виготовлений поєднанням трьох технологічних процесів: зварювання, ковки та лиття, коли окремі литі та ковані деталі з’єднуються між собою зварюванням для створення єдиної цілісної конструкції.
2. (про технологію або спосіб виготовлення) Який ґрунтується на комбінуванні операцій лиття, кування та зварювання при виробництві металевих деталей або вузлів.
1. Жінка, яка професійно займається зварюванням металевих конструкцій, деталей тощо.
2. Розмовна назва апарату для зварювання (зварювального апарату).
3. Заст. Місце, де виготовляють або продають зварені (копчені) м’ясні продукти; ковбасний цех, коптильня.
1. Фахівець, який займається зварюванням металів, тобто їх з’єднанням шляхом місцевого нагрівання до плавлення або пластичного стану.
2. Робітник, який виконує зварювальні роботи як професію.