1. (діал.) Збиратися докупи, скупчуватися у великій кількості (про людей, тварин).
2. (перен., діал.) Нагромаджуватися, накопичуватися (про хмари, дим тощо).
-
звезти
1. (діал.) Зібрати, зіскрібати щось сипке або розсипане (наприклад, зерно, борошно) у купу або в одну посудину.
2. (перен., діал.) Зібрати, накопичити якісь матеріальні цінності, майно.
-
звезення
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі (до 2020 року — у Рожнятівському районі).
2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова «звезти» — збирати, зганяти когось, щось у одне місце; скупчення.
-
звезений
1. Який має зорі, вкритий зорями; такий, що нагадує зорі за формою або виглядом.
2. Який відзначений зіркою як нагородою або відзнакою; нагороджений зіркою.
3. У переносному значенні: видатний, чудовий, блискучий (про людину або її здібності).
-
зведеність
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
зведенята
1. Зменшувально-пестлива форма множини від слова “зведеня” — дитина, народжена від батьків, які не перебувають у офіційному шлюбі; позашлюбна дитина.
2. (переносно, розм.) Про тварин або рослини, що походять від різних порід або сортів; гібриди, поміси.
-
зведеня
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Кременецькому районі Тернопільської області.
-
зведенюк
Зведенюк — українське прізвище.
Зведенюк — у місцевій термінології окремих регіонів України (зокрема, Полісся) може вживатися для позначення дикого, зведеного (тобто недомашнього) птаха, часто стосується пташенят або молодняку диких качок, курочок тощо, яких вигодовують у господарстві.
-
зведення
1. Дія за значенням дієслова звести; об’єднання, об’єднання різних частин, елементів або фактів у єдине ціле для певної мети.
2. Результат такої дії; структура, система або документ, що є результатом об’єднання, узагальнення інформації (наприклад, статистичне зведення, зведення даних).
3. У будівництві та архітектурі: конструкція, що складається з поєднаних між собою елементів (наприклад, залізобетонне зведення, арочне зведення); іноді — синонім до слова “перекриття”.
4. У математиці: піднесення числа до степеня.
5. У переносному значенні: наклеп, обмовлення, поширення неправдивих відомостей з метою дискредитації когось.
-
зведениця
1. Донька вітчима або мачухи від попереднього шлюбу по відношенню до дітей їхнього нового подружжя; пасербиця, падчерка.
2. Рідкісне, застаріле. Жінка, з якою хтось перебуває у споріднених стосунках через шлюб, а не за кров’ю; своячка, зовиця.