1. Діяти поспішно, намагаючись виконати щось якомога швидше; поспішати.
2. Виявляти нетерпіння, прагнути чогось дуже швидко; нагадувати, вимагати прискорення від когось.
-
дебелувастий
Дещо дебелий, товстуватий, з помітною повнотою.
-
квапити
1. Примушувати когось діяти швидше, поспішати; підганяти.
2. Поспішати, намагатися зробити щось якомога швидше (часто з відтінком необдуманості).
3. (у безособовому вживанні) Про відчуття внутрішнього спонукання, нетерпіння, бажання чогось негайного.
-
квантівний
1. (фіз.) Пов’язаний з квантами, що описує властивості та поведінку фізичних систем на мікроскопічному рівні, де фізичні величини можуть змінюватися лише стрибкоподібно, дискретними порціями (квантами); квантовий.
2. (перен., інформ.) Пов’язаний з принципами квантової механіки, що використовуються в новітніх технологіях, зокрема в обчисленнях або криптографії; квантовий.
-
дебело
1. У значенні прислівника до прикметника “дебелий”: товсто, огрядно, маючи значну товщину або об’єм.
2. У переносному значенні: багато, рясно, у великій кількості.
3. Застаріле значення: міцно, грубо, невитончено.
-
квантуючий
1. (у фізиці) Який здійснює квантування, тобто поділ певної величини (наприклад, енергії) на окремі порції (кванти); властивий квантуванню.
2. (у техніці, про пристрій) Який перетворює неперервний сигнал (наприклад, аналоговий) у цифровий шляхом вимірювання його величини в дискретні моменти часу та подання результату у вигляді числового коду.
-
квантувач
1. Пристрій або система, що виконує квантування — перетворення неперервного сигналу (наприклад, аналогового) на цифровий шляхом вимірювання його величини в певні моменти часу та подальшого представлення цих значень у вигляді дискретних чисел (кодів).
2. У фізиці та техніці — компонент або блок у складі вимірювальної апаратури, аналого-цифрового перетворювача, що безпосередньо здійснює операцію квантування за рівнем.
-
дебелитися
1. Ставати дебелим, товстішати, набирати ваги (про людину або тварину).
2. Розростатися в об’ємі, ставати товстішим, потовщуватися (про частини тіла, рослини, предмети).
3. Перен. Ставати млявим, нетямущим, в’ялим від ситого та бездіяльного життя; глупішати.
-
квантуватися
1. (у фізиці) Набувати дискретних, обмежених певними мінімальними порціями (квантами) значень; характеризуватися квантуванням.
2. (переносно) Бути поділеним на окремі, чітко виражені порції, етапи або рівні; проявлятися не безперервно, а стрибкоподібно.
-
квантувати
1. У фізиці: надавати фізичній величині (енергії, імпульсу тощо) лише певних дискретних (квантових) значень, що кратні деякій елементарній порції — кванту.
2. У техніці та обробці сигналів: представляти неперервний сигнал (наприклад, звуковий) у вигляді послідовності дискретних числових значень, визначаючи для кожного відрізку часу певний рівень сигналу.
3. У математиці та інформатиці: замінювати безперервний набір значень або діапазон скінченним набором окремих значень (наприклад, при стисненні даних).