квантувач

[kʋɑntuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Пристрій або система, що виконує квантування — перетворення неперервного сигналу (наприклад, аналогового) на цифровий шляхом вимірювання його величини в певні моменти часу та подальшого представлення цих значень у вигляді дискретних чисел (кодів).

  2. У фізиці та техніці — компонент або блок у складі вимірювальної апаратури, аналого-цифрового перетворювача, що безпосередньо здійснює операцію квантування за рівнем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квантувач, р. квантувача, д. квантувачеві, з. квантувач, о. квантувачем, м. квантувачеві, к. квантувачу

Більше записів